Реформа «Нова українська школа» продовжується сьомий рік. Вона завершилася у початковій школі і триває далі у базовій освіті. Наразі активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року. Міністерство освіти і науки підготувало роз’яснення щодо основних положень та таймінгу реформи.
З 2027 року в Україні запроваджується трирічна профільна середня освіта (10–12 класи) за двома спрямуваннями:
- академічним: орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти;
- професійним: здобуття професії.
Таким чином перші нушівці, які пішли у перший клас у 2018 році, зараз навчаються у сьомих класах, і в 2027 році підуть у 10-ий клас старшої школи, а закінчать навчання у 2030 році.
Навіщо потрібна реформа
В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив:
- у читанні майже 5 років навчання;
- у математиці – більше ніж 4,5 року навчання;
- у природничо-наукових дисциплінах – майже 4 роки.
Наразі у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість годин навчання та предметів. Проте це не сприяє підвищенню якості освіти, часто батьки все одно змушені наймати репетиторів, аби їх діти могли успішно скласти ЗНО (НМТ) та вступити у заклади вищої освіти.
Учні практично не мають впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (більше 20), за гуманітарними профілями навчаються приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.
Найближчі до учня школи пропонують однакові профілі. Також школи не дають можливості вибору великої кількості курсів. Окрім цього, майже не пропонують такі форми роботи, як проєктне навчання.
Реформа профільної середньої освіти посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть необхідні, а також ту освітню траєкторію (курси, модулі), які захоче вивчати.
Школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю. Окрім того, ринок праці змінюється під впливом війни. Держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни.
11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. Такий термін навчання існує тільки в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан.
Що передбачає реформа
Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення – і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться у базовій школі. Завдяки ефективній мережі академічних ліцеїв це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.
Обирати профілі ліцеїв будуть заклади освіти, проте департаменти управління освіти та науки ОДА стежитимуть за збалансованістю представлення профілів (гуманітарні та природничі, ІТ тощо) у межах областей.
У межах реформи буде створено окремі від початкової (та, можливо, базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів.
Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання тощо освіта даватиме потрібні навички для життя у світі, що стрімко змінюється.
Підвищення популярності професійної освіти
Важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та затребувані професії.
На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більше ніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах.
Школи будуть зацікавлені у якісній профорієнтації, оскільки не матимуть за мету зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в 10–11(12) класах. Це дасть змогу зробити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
Чому потрібні відокремлені ліцеї
Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, у якому навчаються учні приблизно одного віку (лише 10–12 класи).
Чим більша кількість учнів у ліцеї, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів.
Зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації.
У великих закладах легше створити відповідну матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів, яким буде цікаво поглиблено викладати предмети для підготовлених учнів.
Учні зможуть доїжджати на навчання або проживати в пансіонах при ліцеях.
Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.
Таймлайн реформи
- 2023 – 2024 рр. підготовчий етап: написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки, місцеві органи самоврядування формують перспективну мапу мережі майбутніх академічних ліцеїв;
- 2025 – 2026 рр. пілотування в окремих закладах освіти (уже відібрані перші 25 ліцеїв);
- 2027 – 2029 рр.: впровадження – перехідний етап;
- 2029 – 2033 рр.: впровадження – фінальний етап.
За матеріалами Міністерства освіти і науки України.
Джерело: сайт osvita.ua
