У 2025 році історія України є обов’язковим предметом НМТ, тобто усі учасники мультитесту, які планують вступати до закладів вищої освіти, мають виконати завдання цього предметного блока.
Під час іспиту з історії України будуть перевірятись знання вступників за хронологічний період з найдавніших часів і до сучасних подій.
Завдання з історії України обовʼязково передбачають перевірку знання найважливіших дат і вміння орієнтуватися в хронології подій.
Учасники тестування мають знати передбачені програмою ЗНО дати подій і виконувати тестові завдання, що вимагають безпосереднє вказування певної дати.
Окрім того, учасники тестування мають встановлювати та групувати дати відповідно до подій, явищ, процесів, а також співвідносити дати та історичні факти з періодами й визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів.
Пропонуємо хронологічну таблицю, яка допоможе ефективно підготуватися до тестування з історії України.
До таблиці внесено всі дати, необхідні для виконання завдань, і подано короткі пояснення до них.
Жирним шрифтом позначено дати, які треба обовʼязково знати напамʼять.
Найдавніші часи – перша половина XVI ст.
Дата
Подія
1 млн років тому
Поява давніх людей на теренах України
IV – середина III тис. до н. е.
Розселення землеробських племен трипільської і середньостогівської археологічних культур на території України
IX–VII ст. до н. е.
Розселення кіммерійців у степовій і частково лісостеповій зонах України
VII–III ст. до н. е. (ІІІ н. е.)
Панування скіфів у Північному Причорномор’ї
VIII–VI ст. до н. е.
Велика грецька колонізація
VII–V ст. до н. е.
Грецька колонізація Північного Причорномор’я, заснування вихідцями з Греції (Мілет) своїх поселень на узбережжі Чорного та Азовського морів (Борисфеніда; Ольвія, Пантікапей (Боспорське царство)
480 р. до н. е.
Боспорське царство
III ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.
Розселення сарматів на українських землях
ІІІ ст.
Черняхівська археологічна культура; племена готів
Друга половина V – VII ст.
Велике розселення слов’ян по території Європи, формування перших політичних об’єднань східних слов’ян–союзів племен; Балканські війни
ІV ст.
Антський союз
IV–VI ст.
Велике переселення народів; гуни; Аварський каганат
V ст.
Перші відомості про заснування Києва
Кінець VI ст. – VII ст.
Діяльність літописного князя Кия
IX–XII ст.
Княжа доба в історії України
IX ст.
Утворення Русі-України (Київської держави)
860
Похід Аскольда на Константинополь, укладання першого відомого договору Русі з Візантією, прийняття Аскольдом християнства
882
Об’єднання князем Олегом північних та південних руських земель, початок правління династії Рюриковичів
882–912
Правління князя Олега в Київській державі
907, 911, 941, 944
Походи князів на Константинополь
907, 911
Переможні походи Олега на Візантію
912–945
Правління князя Ігоря Рюриковича в Київській державі
941, 944
Морські походи Ігоря на Візантію; перший – розбитий «грецьким вогнем»
945
Повстання деревлян (Ікоростень), очолюваних князем Малом, убивство Ігоря (полюддя)
945–964
Правління княгині Ольги в Київській державі
946–947
Здійснення Ольгою перших державних реформ (уроки, погости)
957
Подорож Ольги до Константинополя
964–972
Правління Святослава в Київській державі
964
Розгром Святославом Хозарського каганату
967–968, 969–971
Перший і другий Балканські походи Святослава (м. Переяславець)
980–1015
Правління князя Володимира Великого в Київській Русі
988
Запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії
989
Закладання Володимиром Великим церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви)
1017–1037
Спорудження Софійського собору, укріплень навколо «міста Ярослава»; будівництво Золотих воріт у Києві
1016
Перша літописна згадка про «Руську правду» – писемне зведення законів Київської Русі
1019
Битва Ярослава зі Святополком на р. Альта
1019р.–1054
Князювання Ярослава Мудрого в Києві (з 1036 р. – одноосібно)
1036
Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим
1037–1050
Написання митрополитом Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»
1056–1057
Створення Остромирового Євангелія
1068
Поразка руських дружин Ізяслава (повстання киян), Всеволода і Святослава Ярославичів в битві на р. Альта проти половців
1072
Вишгородська нарада князів, прийняття «Правди Ярославичів»
1073, 1076
Створення «Ізборника» Святослава
1073–1078
Будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря
1108–1113
Будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві
1113
Укладання «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в Києві
Князювання в Києві Володимира Мономаха (повстання киян через ціну солі)
1125–1132
Князювання в Києві Мстислава Володимировича
1157
Будівництво Успенського собору в Галичі
1169
Спустошення Києва військом володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського
1185
Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, розгром половцями руської дружини на р. Каяла
1153–1187
Правління Ярослава Володимировича Осмомисла в Галицькому князівстві
1187
Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах; створення «Слово о полку Ігоревім»; смерть переяславського князя Всеволода Глібовича
1199
Об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем галицьких і волинських земель, утворення Галицько-Волинської держави
1199–1205
Правління Романа Мстиславича в Галицько-Волинській державі
1203
Захоплення Києва галицько-волинським князем Романом Мстиславичем
1223
Битва біля р. Калка (перша зустріч руських князів з монголами)
1238
Придушення Данилом Романовичем боярської опозиції та відновлення єдності Галицько-Волинського князівства
1238
Розгром військом Данила Романовича німецьких рицарів-хрестоносців під м. Дорогичином
1238–1264
Правління Данила Романовича
1238–1239
Вторгнення монголів під проводом хана Батия в Переяславське й Чернігівське князівство
1240
Захоплення Києва монголами
1241
Вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство
1238–1264
Розбудова Галицько-Волинської держави (королівства Руського)
1245
Битва біля м. Ярослав (на р. Сян )
1245
Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди, підтвердження ханом Батиєм його права на Волинь і Галичину
1253
Коронування Данила Романовича посланцем Папи Римського у м. Дорогичин
1264–1301
Князювання Лева І Даниловича в Галицько-Волинській державі
1301–1308
Правління Юрія І Львовича в Галицько-Волинській державі
1303
Заснування Галицької православної митрополії галицько-волинським князем Юрієм І Львовичем
1308–1323
Князювання Андрія та Лева ІІ Юрійовичів у Галицько-Волинській державі
1325–1340
Князювання Юрія ІІ Болеслава (Тройденовича) в Галицько-Волинській державі.
1340
Початок боротьби Польщі, Угорщини та Литви за галицько-волинські землі
1340–1377
Князювання Любарта Гедиміновича на Волині
1345–1377
Князювання великого князя Ольгерда в Литві
1349
Остаточний занепад Галицько-Волинської держави, входження Галичини до Польщі, а Волині – до Литви
1359
Входження Шипинської землі (Буковина) до складу Молдавського князівства
1362
Битва біля р. Сині Води (розгром монголів українсько-литовськими військами на чолі з великим князем литовським Ольгердом)
1370
Захоплення Галичини Угорщиною
1377–1434
Князювання Ягайла Ольгердовича у Великому князівстві Литовському
1385
Укладення Кревської унії (державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським)
1387
Остаточне захоплення Галичини Польщею
1392
Підписання Острівської угоди між польським королем Ягайлом і литовським князем Вітовтом
1392–1430
Князювання Вітовта в Литві
1410
Розгром тевтонських рицарів об’єднаними польсько-литовсько-українським військом у Грюнвальдській битві
1413
Укладення Городельскої унії між Польщею й Литвою
1432–1435
Боротьба українських і білоруських князів на чолі із Свидригайлом за незалежність від Польщі; утворення Великого князівства Руського
1434
Загарбання Західного Поділля Польщею, утворення Подільського й Руського воєводств
1435
Поразка війська Свидригайла в битві під Вількомиром із польсько-литовськими військом Сигізмунда
1447
Перший напад орд кримського хана на українські землі
1452
Остаточна ліквідація Волинського удільного князівства
1471
Остаточна ліквідація Київського удільного князівства
1475
Вторгнення турецьких військ до Криму, захоплення Кафи, Судака та інших генуезьких фортець на південному узбережжі півострова
40-ві роки XV ст. (1449)
Утворення Кримського ханства
1478
Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії
1482
Напад орд кримських татар на українські землі, зруйнування Києва (ясир)
1489
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах (Мартин і Йоахим Бєльські «Польська хроніка»)
1490–1492
Повстання селян на чолі з Мухою та Борулею в Буковині й Галичині
1503
Приєднання Чернігово-Стародубського й Новгород-Сіверського князівства Московським князівством
1508
Повстання української знаті під проводом князя Михайла Глинського проти польсько-литовського панування
1514
Битва військ Костянтина Острозького біля м. Орша
Друга половина XVI – кінець XVIII ст.
Дата
Подія
1556
Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі
1556–1561
Створення Пересопницького Євангелія
1529
Перший Литовський статут
1566
Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків)
1569
Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, спільний сейм, єдина грошова система, урівнено в правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову»)
1572
Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа
1574
Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання грамоти)
1576
Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)
1577–1578
Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові)
1578
Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)
1581
Видання Острозької Біблії І. Федорова
1582
Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII)
1586
Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів
(Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху)
1588
Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками)
1590
«Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам іти на Запоріжжя)
1591
Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес»
1591–1593
Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою)
1596
Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)
1596
Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)
1596
Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська»
1615
Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким)
1616
Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок
1617
Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства
1618
Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину та Смоленщину
1620
Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини)
1620
Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)
1621
Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні)
1625
Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків реєстровців)
1630
Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків)
1631
Заснування П. Могилою Лаврської школи
1632
«Пункти для заспокоєння руського народу»
1632
Утворення Києво-Могилянської колегії
1635
Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар)
1637–1638
Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні
1637
Поразка повсталих під Кумейками
1638
«Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай)
1638–1648
«Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою
1646
Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича
травень1648
Битва під Жовтими Водами
травень1648
Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького)
вересень1648
Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення)
вересень 1648
Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові
грудень 1648
Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів)
лютий 1649
До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови української держави
1649
Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)
1649
Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч)
1651
Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста
1651
Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі)
1652
Батозька битва (помста за Берестечко)
1652–1709
Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик
1652
Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога)
1653
Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша
1653
Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)
1654
Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)
1654
Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині
1655
Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі
січень 1655
Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком
1656
Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону російському царю Олексію)
жовтень 1656
Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)
1657
Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького
1657
Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)
1658
Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)
1659
Конотопська битва; московсько-українська війна
1659
Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)
1660
Слободищенська угода
1663
Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким
1665
Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті
1663–1664
Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя
1665–1676
П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»
1667
Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України
1668
П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра
1669
Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії
1669–1672
Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців»
1672–1687
І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками; церкви Іоанна Предтечі
1672
Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору
1677–1678
Перший і другий чигиринські походи Туреччини
1678–1679
«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем)
1681
Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років залишалася незаселеною
1686
«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна Київщина мали бути нейтральними).
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові
1687
Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством
1687
Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою
1689
Другий Кримський похід В. Голіцина
1692
Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання під проводом П. Іваненка-Петрика)
1698–1712
П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України
1699
Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в основі Поділля), перейшла до Польщі)
1702–1704
Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення повстання І. Палія
1704–1709
Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи
1708
Україно-шведський союз, зруйнування Батурина
1708–1722
Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов)
1709
Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер
1709
Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва
1710
Смерть І. Мазепи
1710
«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом
1711
Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до Бендер). Прутський похід Петра І
1711–1728
Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)
1713
Ліквідація козацтва на Правобережній Україні
1720
Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання адміністративних документів російською мовою
1722–1727
Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)
1722
Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії (призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі)
1727–1734
Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський народ»
1734
Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів)
1734
Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі
1735
Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих (підпомічників)
1738–1759
Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»
1751
К. Розумовський – гетьман
1752
Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська, частина Донецької областей)
1760
Проведення судової реформи на Гетьманщині
1761
Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху
1764
Остаточна ліквідація посади гетьмана
1764–1782
Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії)
1767
Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті старі привілеї
1768–1774
Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії)
1768
Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня)
1772
І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії)
1775
Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ
1780–1782
Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії
1781
Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство)
1783
Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською владою)
1785
«Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським дворянством)
1787–1791
Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в складі Росії)
1787
Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом (відстоювали автономію Гетьманщини, виступали за відновлення козацького війська)
1788
Утворення Чорноморського козацького війська
1791
Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії
1792
Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з 1860р. має назву Кубанське козаче військо
1793
ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії)
1795
ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі західної Волині)
Кінець XVIII ст. – 1914 р.
Дата
Подія
1798
Видання «Енеїди» І. Котляревського
1805
Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна)
1806–1812
Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним договором, до Росії відійшла Бессарабія)
1810–1825
Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк)
1812
Напад Наполеона Бонапарта на Росію
1813–1830
Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі
1816–1857
Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині)
1816
Створення освітнього товариства греко-католицьких священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М. Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників)
1817
Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко)
1817
Повстання бузьких козаків на Херсонщині
1817
Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту Оссолінських
1818–1819
Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський)
1818
Переїзд М. Щепкіна з Харкова до Полтавського театру (Полтавський театр припинив свою роботу 1821 р.)
1819
Повстання військових поселенців у Чугуєві
1820
Відкриття гімназії Вищих наук у Ніжині
1821
Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич); програмний документ – «Катехизис автономіста»
1821
Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й Північного товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство без будь-чиєї допомоги)
грудень 1825 – січень 1826
Повстання Чернігівського полку
1828–1829
Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий)
1828
Ліквідація Задунайської Січі
1830–1831
Польське визвольне повстання
1830-ті – 1880-ті
Промисловий переворот у Російській імперії
1831
Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі
1831
«Холерні бунти» на Закарпатті
1832
Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.)
1833–1837
Діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)
1834
Відкриття університету в Києві (Університет святого Володимира, ректор М. Максимович)
1837
Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я. Головацького)
1839
Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі
1840
Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург)
1844
Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1841
Ліквідація судочинства за Литовським статутом
1846
Видання «Історії Русів» (Москва)
1846–1847
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (засновники: М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут братства св. Кирила та Мефодія»)
1848
Скасування панщини в Галичині
1848
Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»
1848
«Весна народів» (революційні події проти самодержавства в європейських країнах). Проголошення конституції в Австрійській імперії, відкриття парламенту. Діяльність видавництва Галицько-руська матиця; відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті (очолював Я. Головацький)
жовтень 1848
Собор руських вчених у Львові
1848–1850
Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1848–1851
Діяльність Головної руської ради
1849
Слов’янський з’їзд у Празі (організації-учасниці: Центральна рада народова, Головна руська рада, «Руський собор»)
1853–1856
Кримська війна
1854
Спроба підняти національно-визвольне повстання під проводом М. Чайковського (Садик-паша)
1855
Селянський рух «Київська козаччина» (селяни складали списки вільних козаків і відмовлялися від панщини)
1856
Селянський рух «У Таврію за волею»
1859
Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи
початок 1860-х
Діяльність «хлопоманів»
1860-ті – 1890-ті
Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого промислових центрів; прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва
1860
Фінансова реформа; утворення Державного банку; розвиток мережі приватних банків
1860
Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві Української громади
1861–1862
Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»
19 лютого
1861
Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії (категорія тимчасовозобов’язаних була скасована через 20 років; відрізки / прирізки на Правобережжі)
1863
Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською мовою освітніх і релігійних видань)
1863–1864
Польське національно-визвольне повстання (повстання проти Росії, охопило й Правобережну Україну)
1863–1865
Будівництво залізниці Балта-Одеса
1864
Судова реформа. Земська реформа. Освітня реформа
1865
Цензурна реформа
1865
Відкриття Новоросійського університету (Одеса)
1866
Отримання волі державними селянами Російської імперії
1868
Створення у м. Львові товариства «Просвіта»
початок 1870-х
Відновлення громадівського руху
1870-ті
Діяльність в Україні «чайковців»; «Київська комуна» (народники)
1870
Міська реформа (у містах утворено думи, які очолюють голови)
1873
Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка)
1873–1876
Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
1874
Військова реформа (тривалість служби – 6–7 років)
1874
Здійснення народниками масового «ходіння в народ»
1875
Початок діяльності гуртка «Південних бунтарів»
1875
Відкриття Чернівецького університету
1876
Емський указ (заборона української мови імператором Олександром ІІ)
1877
Створення «Таємної дружини»; «Чигиринська змова»
1878
Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; журнал «Громада»
1890
Створення Русько-української радикальної партії (РУРП)
1892–1893
Виникнення таємної студентської організації «Братство тарасівців»
1895
Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена)
1897
Створення Загальної української організації
1898
Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)
1899
Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії
кінець ХІХ – початок ХХ ст.
Розгортання процесу монополізації Наддніпрянської України
1900
Будівництво Луганського паровозобудівного заводу
1900–1903
Економічна криза в українських губерніях Російської імперії
1900
Створення Революційної української партії (РУП)
1900
Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»
1900
Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ»
1900
Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української Греко-Католицької Церкви
1901–1902
Заснування Української народної партії
1902
Масовий селянський страйк у Західній Україні
1905–1907
Демократична революція в Російській імперії
9 січня 1905
«Кривава неділя»
1905
РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську демократично-радикальну партію (УДРП)
17 жовтня 1905
Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І Державної Думи
1905
Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств «Просвіта» (Катеринослав, Одеса)
1905
Вихід першої української газети «Хлібороб». Закон, який дозволяв видавати літературу національними мовами, створювати культурно-освітні національні товариства і відкривати національні театри
1906
Початок видання в Києві щоденної української газети «Громадська думка»
1906
Офіційне скасування обмежень української мови, уведених Емським указом
1906–1907
Діяльність української парламентської громади у І та ІІ Державних думах
1906
Указ, що започаткував Столипінську аграрну реформу (завершена законами від червня 1910 р. і травня 1911 р.)
червень 1907
Третьочервневий переворот, закінчення революції.Початок діяльності в Києві Українського наукового товариства (УНТ)
1907
Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права для чоловіків
1908
Створення Товариства українських поступовців (ТУП)
1908–1913
Промислове піднесення Наддніпрянської України
1910
Циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які чужорідні товариства й видавництва
1911
Справа «Бейліса»
1911
Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над виборцями до Австро-Угорського парламенту
1912
Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці»
1912
Перший у післяреволюційний період масовий виступ українців (під час поховання М. Лисенка)
1913
Виступ Д. Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії
1914
Протести проти заборони святкування в Києві століття від дня народження Т. Шевченка
1914 р. – 1939 р.
Дата
Подія
серпень 1914
Початок Першої світової війни
серпень 1914
Створення Головної Української Ради. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС). Створення Союзу визволення України (СВУ)
серпень-вересень 1914
Галицька битва
вересень 1914
Російський окупаційний режим у Галичині; утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства
1915
Утворення Загальної української ради (Відень)
1915
Бій за гору Маківка (42 легіонери було вбито і 76 поранено)
1915
Контрнаступ австро-угорських військ; звільнення Галичини. Горлицька операція
1916
«Брусиловський прорив»
вересень 1916
Бій УСС за гору Лисоня
1917
Лютнева демократична революція; повалення самодержавства; Тимчасовий уряд; ради робітничих і солдатських депутатів
березень 1917
Утворення Української Центральної Ради (УЦР)
квітень 1917
Всеукраїнський Національний Конгрес.
Легітимізація діяльності УЦР. Створення «Українського клубу ім. П. Полуботка» стараннями М.Міхновського. Утворення полку ім. Б. Хмельницького
травень 1917
Перший Військовий з’їзд. Утворення Військового Генерального комітету (головою обрано С. Петлюру), делегація (на чолі з В.Винниченком) до Тимчасового уряду
червень 1917
Перший Універсал УЦР (проголошення автономії). Утворення Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком
липень 1917
Другий Універсал УЦР.
Приїзд до Києва І. Церетеллі, О. Керенського, М. Терещенка. Компроміс із Тимчасовим урядом. Урядова криза в Росії, виступ більшовиків; збройний виступ самостійників
серпень 1917
«Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні». Державна нарада в Москві – корніловський заколот
вересень 1917
З’їзд народів Росії в Києві
25 жовтня (7 листопада) 1917
Більшовицький переворот у Петрограді. Нейтральна позиція УЦР
листопад 1917
Третій Універсал УЦР (проголошення Української Народної Республіки (УНР), соціально-економічні питання)
грудень 1917
Маніфест Ради Народних Комісарів (РНК) до українського народу з ультимативними вимогами до УЦР
грудень 1917
Установлення більшовицької влади в Харкові. З’їзд рад у Харкові. Створення Народного секретаріату
грудень 1917
Проголошення Кримської народної республіки
9(22) січня 1918
Четвертий Універсал УЦР (проголошення незалежності Української Народної Республіки)
січень 1918
Початок наступу червоних військ на Київ. Бій під Крутами. Вступ військ М. Муравйова до Києва
січень (лютий) 1918
Берестейській мирний договір між УНР та державами Четверного союзу
березень 1918
Підписання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною. Повернення УЦР до Києва.
29 квітня 1918
Державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського.
Українська держава (виконавчий орган влади – Рада міністрів)
серпень 1918
Утворення Українського національного союзу (УНС) (голова – В. Винниченко)
1 листопада 1918
Листопадовий зрив у Львові
13 листопада 1918
Проголошення Західноукраїнської народної Республіки (ЗУНР).
Створення Державного секретаріату ЗУНР. Утворення Української Галицької армії (УГА)
1918–1919
Українсько-польська війна
14 листопада 1918
Утворення Директорії (голова – В. Винниченко)
листопад 1918
Заснування Української академії наук (УАН) (президент УАН – В. Вернадський)
грудень 1918
Зрічення влади П. Скоропадським; перехід влади до рук Директорії. Домовленості з радянської Росією, Антантою, А. Денікіним, Н. Махном
22 січня 1919
Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР
лютий 1919
Вступ (другий) більшовиків до Києва
1919–1922
Холодноярська республіка
січень 1919
Затвердження офіційної назви радянської України – Українська Соціалістична Радянська Республіка. Перейменування Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Раднарком (голова – Х. Раковський)
1919
Паризька мирна конференція
квітень 1919
Створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки.
Декрет ВУЦВК про продовольчу диктатуру (політика «воєнного комунізму»)
червень 1919
Чортківська офензива. Контрнаступ Української Галицької армії під командуванням О. Грекова
липень 1919
Перехід військами ЗУНР р. Збруч і об’єднання з військами УНР; військові дії в Києві
серпень 1919
«Київська катастрофа». Установлення Денікінського режиму. «Білий терор». Поділ території на три області: Українську, Харківську, Новоросійську
серпень 1919
Утворення Революційної повстанської армії України (махновців).
жовтень 1919
Перехід радянських військ у наступ (третій прихід більшовиків в Україну). Поразка військ Директорії та УГА
грудень 1919 – травень 1920
Перший Зимовий похід армії УНР (під керівництвом М. Омеляновича-Павленка)
грудень 1919 – (квітень 1920)
Відступ денікінців з Києва; прихід радянських військ.
Утворення Всеукрревкому (на чолі – Г. Петровський)
квітень 1920
Варшавська угода між Польщею та УНР (підписали Ю. Пілсудський, С. Петлюра)
травень 1920
Вступ польської армії і військ УНР у Київ
червень 1920
Контрнаступ радянських військ. Наступ Західного фронту на Варшаву, Південно-західного – на Львів
серпень 1920
Проголошення в Східній Галичині Галицької соціалістичної радянської республіки на чолі з Галревкомом (голова – В. Затонський). Проголошення в Сколівському повіті Бойківської радянської республіки.
Переговори делегації УНР з П. Врангелем
1920
Утворення Української військової організації
1920
Підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії
жовтень-листопад 1920
Перемир’я Росії та Польщі (розрив з УНР). Самостійні військові дії українських військ; відступ з території України під тиском Червоної армії. Війна більшовиків (командувач М. Фрунзе) та махновців проти П. Врангеля. Штурм Перекопу; встановлення радянської влади в Криму. Розрив радянським командуванням угоди з махновцями
березень 1921
Ризький мирний договір (сторони договору: Польща, РСФРР, УСРР, БСРР)
березень 1921
Х з’їзд РКП(б) (проголошення нової економічної політики (неп))
вересень 1921
Залишення махновцями України
листопад 1921
Другий Зимовий похід армії УНР (під керівництвом Ю. Тютюнника)
1921
Заснування Таємного університету у Львові
1921
Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)
1921–1923
Масовий голод в Україні
1922
Початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса
грудень 1922
Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) (УСРР, РСФРР, БСРР, Закавказька федерація (Азербайджан, Вірменія, Грузія)
1923
Проголошення коренізації (українізації)
1923
Визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР
1924
Уведення двомовних (утраквістичних) шкіл у Східній Галичині
1924
Татарбунарське повстання
1925
Ухвалення Конституції УСРР
1925
Проголошення курсу на індустріалізацію
1925
Утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)
1926
Державний переворот у Польщі; установлення режиму «санації»
1926–1928
Утворення Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) (М. Хвильовий, літературна дискусія)
1927
Формування Української національної партії на Буковині
1928
Виступ М.Волобуєва в журналі «Більшовик України» зі статтею «До проблеми української економіки»
1928
Судовий процес у «Шахтинській справі»
1928/29–1932
Перша п’ятирічка, перехід СРСР на планову економіку
1929 – початок 1930
Ліквідація Української автокефальної православної церкви
1929
Початок насильницької колективізації.
Форсована індустріалізація. Будівництво Київської кіностудії
1929
Утворення Організації українських націоналістів (ОУН)
1930
Судовий процес Спілки визволення України (СВУ)
1930
Постанова про загальне обов’язкове навчання
1930
Проведення польською владою акції «пацифікації» (Східна Галичина)
1932
Закон про охорону соціалістичної власності («закон про п’ять колосків»). Запровадження внутрішнього паспорта. Уведення в дію Дніпрогесу
1932–1933
Голодомор в Україні.
Самогубство М. Хвильового, арешти письменників
1934
Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва
Створення Спілки письменників України; ліквідація літературних об’єднань. Арешт і розправа над українськими кобзарями в Харкові
1934
Убивство членами ОУН Б. Перацького
1935
Почин О. Стаханова з м. Кадіївки; початок соціалістичних змагань
1936
Варшавський та Львівський судові процеси над членами ОУН
1937
Ухвалення Конституції УРСР (нова (Сталінська) Конституція УРСР)
1937–1938
«Великий терор» («Розстріляне відродження»)
1938
Постанова про вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання
1938
Убивство в Роттердамі керівника ОУН Є. Коновальця
1938
Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини
15 березня 1939
Проголошення незалежності Карпатської України
1939 р. – початок ХХІ ст.
Дата
Подія
23 серпня 1939
Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа»)
1 вересня 1939
Початок Другої світової війни; вторгнення нацистських військ на територію Польщі
17 вересня 1939
Вторгнення Червоної армії на територію Західної України
28 вересня 1939
Договір про розмежування зони німецької та радянської окупації по лінії Керзона (Закерзоння: Холмщина, Надсяння, Лемківщина, Підляшшя)
27 жовтня 1939
Проведення урядом СРСР Народних Зборів у Львові; проголошення радянської влади в Західній Україні
1 листопада 1939
Рішення Верховної Ради СРСР «задовольнити прохання» населення Західної України
1939
Розкол організації ОУН після вбивства в Роттердамі Є. Коновальця на ОУН(б) (за С. Бандеру) та ОУН(м) (за А. Мельника)
червень 1940
Вторгнення Червоної Армії на територію Бессарабії та Північної Буковини
22 червня 1941
Напад Німеччини на СРСР
23–29 червня 1941
Танкова битва на початку війни на лінії Луцьк–Рівне–Броди
30 червня 1941
Проголошення Акта відновлення Української Держави
літо 1941
Створення Тарасом Бульбою-Боровцем загонів «Поліської січі»
вересень 1941
Захоплення Києва
вересень 1941
Початок розстрілів в Бабиному Яру (у лютому 1942 р. розстріляно українську письменницю, члена ОУН Олену Телігу, автора альманаху «Литаври»)
листопад 1941
Прийняття Гітлером рішення про штучне створення голоду
червень 1942
Створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.
липень 1942 – лютий 1943
Сталінградська битва (після неї розпочалося звільнення території СРСР від нацистів). Наказ про «загороджвальні загони»
14 жовтня 1942
Створення Української Повстанської Армії (УПА)
грудень 1942
Початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України
весна 1943
Створення зусиллями мельниківців і В. Кубійовича (очолював єдиний легальний Український центральний комітет) дивізії СС «Галичина»
1943
Трансформація «Поліської Січі» в Українську Народну Революційну армію
1943
Рейд загону С. Ковпака «Від Путивля до Карпат» з метою ліквідації нафтового басейну Дрогобич–Борислав
липень – вересень 1943
Битва на Курській дузі (найбільша танкова битва за часів ІІ світової війни).
1943
Звільнення з увʼязнення за клопотанням М. Бажана та О. Довженка деяких українських письменників (серед них – Остап Вишня)
літо 1943
Завершення О. Довженком кіноповісті «Україна в огні» (твір був підданий жорстокій критиці)
1943
Тегеранська конференція
6 листопада 1943
Вигнання німецьких окупантів з м. Києва
січень-лютий 1944
Корсунь-Шевченківська наступальна операція
початок 1944
Створення у Львівській області Української головної визвольної ради (УГВР) на чолі з К. Осьмаком
травень 1944
Депортація кримськотатарського народу з Криму
червень 1944
Бій дивізії СС «Галичина» проти радянських військ (дивізія кинута в бій і розбита під Бродами)
1944
Смерть митрополита Андрея Шептицького; новий керівник Української Греко-Католицької Церкви – Йосип Сліпий
1944
Утворення в УРСР міністерства закордонних справ (Д. Мануїльський) та міністерства оборони (В. Герасименко)
28 жовтня 1944
Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з України
лютий 1945
Ялтинська конференція
квітень 1945
Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН)
9 травня 1945
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
липень-серпень 1945
Потсдамська конференція
2 вересня 1945
Завершення Другої світової війни
1945
Входження Закарпаття до складу УРСР
1945
Видання «Нарису історії української літератури»
1946
Постанова ЦК КП(б)У про перекручення та помилки у висвітленні історії української літератури
березень 1946
Ліквідація УГКЦ
лютий 1947
Визнання Румунією приналежності Північної Буковини до УРСР
1946–1947
Масовий голод в Україні
квітень – липень 1947
Проведення польською владою операції «Вісла»
1947
«Жданівщина»
1947
Скасування системи продовольчих карток; грошова реформа
жовтень 1947
Операція «Захід»
1948
Прийняття закону «Про виселення осіб, які ухилялись від трудової діяльності»
1948
Сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (критика генетики, лисенківщина)
1948
Запуск газопроводу Дашава–Київ
березень 1950
Знищення військами НКВС командира УПА Р. Шухевича
1951
Встановлення західного кордону УРСР
1953–1954
Повстання політичних в’язнів у сталінських таборах. Ліквідація ГУТАбу
червень 1953
Обрання на посаду першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка
листопад 1953
Уведення в експлуатацію першого в СРСР суцільнозварного мосту через Дніпро (за проєктом Є. Патона)
лютий 1954
Початок освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Алтаю та Сибіру
лютий 1954
Входження Кримської області до складу УРСР
лютий 1956
ХХ з’їзд КРПС, засудження культу особи
1957
Реформа управління економікою – створення раднаргоспів
1957
Запуск першого штучного супутника Землі
грудень 1958
Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР»
1959
Утворення Української робітничо-селянської спілки
1959
Утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» м. Київ
1961
Суд у Львові над членами дисидентської організації – Української робітничо-селянської спілки (Л. Лук’яненко, Г. Кандиба та ін.)
1961
Політ першого космонавта в космос (Ю. Гагарін)
жовтень 1961
ХХІІ з’їзд КПРС (ухвалення нової програми КПРС)
1961
Грошова реформа
1962
Заснування Шевченківської премії з літератури та культури
липень 1963
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного; призначення на цю посаду П. Шелеста
жовтень 1964
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова; обрання Л. Брежнєва
вересень – грудень 1965
Підготовка І. Дзюбою праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
1965
Перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху
1966–1970
VIIІ п’ятирічка («Золота п’ятирічка»)
квітень 1967
Підготовка В. Чорноволом збірки матеріалів «Лихо з розуму» про арешти в Україні
січень 1968
Публікація роману О. Гончара «Собор»
березень 1968
Протест 139 діячів культури України проти арештів і утисків української культури
квітень 1968
Оприлюднення «Листа творчої молоді Дніпропетровська» (І. Сокульський)
1970–1972
Видання «самвидавного» журналу «Український вісник»
1972
Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху
травень 1972
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста; обрання на цю посаду В. Щербицького
вересень 1972
Перехід до загальної середньої освіти
1976
Утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ)
жовтень 1977
Ухвалення нової Конституції СРСР
квітень 1978
Ухвалення нової Конституції УРСР
травень 1982
Прийняття Продовольчої програми СРСР
березень 1985
Обрання М. Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС
квітень 1985
Початок «перебудови»
травень 1985
Постанова ЦК КПРС про подолання пияцтва та алкоголізму
4 вересня 1985
Смерть В. Стуса в таборі Мордовії
квітень 1986
Постанова ЦК КПРС про прискорення вирішення житлової проблеми в СРСР
26 квітня 1986
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС)
травень 1986
Постанова ЦК КПРС про боротьбу з нетрудовими доходами
листопад 1986
Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»
початок 1988
Перетворення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод на Українську Гельсінську спілку
лютий 1989
Установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка
травень 1989
Установча конференція товариства «Меморіал»
липень 1989
Страйк шахтарів України
вересень 1989
Створення Народного руху України за перебудову
вересень 1989
Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького; обрання на цю посаду В. Івашка
жовтень 1989
Закон УРСР «Про мови в Українській РСР»
1990
Відродження громад Української Греко-Католицької Церкви. Створення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)
березень 1990
Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР
травень 1990
Початок роботи Верховної Ради як постійно діючого парламенту України
червень 1990
Перехід Демократичного блоку у Верховній Раді УРСР до конструктивної опозиції, утворення Народної Ради
16 липня 1990
Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України
липень 1990
Відставка В. Івашка; обрання головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчука
серпень 1990
Закон УРСР про економічну самостійність республіки
жовтень 1990
«Революція на граніті»
листопад 1990
Реєстрація Української республіканської партії (опозиційна до КПРС)
1990
Запровадження продажу товарів за картками споживача з купонами
лютий 1991
Ухвалення Верховною Радою постанови про відновлення автономії Криму
червень 1991
Створення Меджлісу кримськотатарського народу
19–21 серпня 1991
Спроба антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС)
24 серпня 1991
Ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України
30 серпня 1991
Прийняття Указу Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України»
1 грудня 1991
Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України
6 грудня 1991
Започаткування Збройних Сил України
1992
Вступ України до Наради з безпеки і співробітництва в Європі (з 1995 р. – ОБСЄ)
липень 1994
Обрання Леоніда Кучми Президентом України
1995
Обрання України членом Ради Європи
28 червня 1996
Ухвалення Конституції України
вересень 1996
Запровадження грошової національної одиниці – гривні
жовтень – грудень 2004
«Помаранчева революція». Обрання Президентом України Віктора Ющенка
2008
Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)
січень 2010
Обрання Президентом України В. Януковича
листопад 2013 – лютий 2014
«Революція Гідності». Повалення авторитарного режиму
18 березня 2014
Окупація Криму. Включення Криму з ініціативи В. Путіна до складу Російської Федерації
14 квітня 2014
Початок антитерористичної операції (АТО) на сході України
червень 2014
Обрання Президентом України П. Порошенка
2014
Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС)
вересень 2014; лютий 2015
Мінські домовленості
січень 2019
Вручення Патріархом Варфоломієм томосу про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію
