Як українці святкували Масницю або Колодія?
Свято Масниця або Колодія бере початок ще з язичництва. Тоді для українців святкування весни символізувало пробудження природи. Після хрещення Київської Русі свято приурочили підготовці до Великоднього посту.
У радянські часи насаджені російські традиції витіснили давні українські обряди, такі як волочіння колодки, катання на санях та ліплення вареників.
Етнолог, історик Андрій Темченко та мистецтвознавиця Олександра Рак розповіли для , як українці раніше відзначали свято Колодія, яких традицій дотримувалися та які страви готували.
Що таке Колодій та Масниця?
Землероби рахували час за рухом сонця, тому українці мають чотири пори року, а в календарному циклі – чотири основні свята, які відзначають початок нового сезону. Одне з таких свят – це свято Колодія або Масниця, коли відбувається перехід від зими до весни.
Як розповів етнолог, доктор історичних наук ЧНУ ім. Б. Хмельницького Андрій Темченко, предки називали це свято Колодієм, через традиційні ритуали з колодкою протягом тижня. Це палиця, яку заклинали, щоб вона розквітла і дала приплід. Масниця – це пізніша назва. Вона існує кількасот років і відображає гастрономічний код, тобто те, що люди їли на це свято.
За словами мистецтвознавиці, старшої наукової співробітниці Черкаського обласного художнього музею Олександри Рак, на заході України це свято також називають Сиропуст, тобто відпущення сиру, який їли протягом усього тижня, однак у неділю мали відмовитися і від нього.
“Безліч назв одного й того ж свята дають нам зрозуміти, що воно дуже древнє і походить із язичницьких часів. Ці найменування стосуються різного часу і трактування свята”, – зазначає Андрій Темченко.
Святкування Масляної. Фото: ВДНГ
Масляна чи Масниця – як правильно?
Також для позначення свята українці помилково використовують слово “Масляна”, однак це калька з російської мови від слова “Масленица”.
– Етимологія слів “Масляна” та “Масниця” різна, оскільки у нас та у росіян різний підхід до свята. Цього тижня вони смажили гречані налисники на соняшниковій олії, яка у них називається маслом. Це вважали розкішшю. Оскільки у нас масло – це зовсім інший продукт, то свято називали Масницею від слова “масний” – той, що містить багато жиру, – пояснює Олександра Рак.
Вона вважає, що питомими українськими назвами є Колодій та Масниця.
– Я зустрічала у літературі, що “Коло-дія” – це підросше сонечко, яке народилося на Різдво. Воно вже дужче і готове боротися за весну, літо і рости далі, – додає мистецтвознавиця.
Деякі європейські та слов’янські народи мають подібне свято напередодні посту. У чехів його називали Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти, у болгар – Сирними загогулинами, у македонців і сербів – Покладами. У балтійських народів, зокрема у Литві, а також у Польщі пекли щось схоже на оладки – пампухи.
Коли Масниця 2025 – дати
Свято Колодія відзначають протягом семи днів. Масний тиждень не має постійних дат, оскільки пов’язаний зі святкуванням Великодня. Дата початку Масниці щороку змінюється – за 56 днів до Воскресіння Христового.
Цього року Великдень відзначатимуть 20 квітня, тому свято Масниця триває з 24 лютого до 2 березня
Масниця традиції та обряди святкування
Тиждень Колодія був частиною підготовки до великого посту. Це стосувалося і харчування, і духовності. Постувати починали не в один день. За 56 днів до Великодня розпочинався м’ясопусний тиждень, коли відмовлялися від споживання м’яса. Остання неділя перед постом, за 48 днів до Великодня, була сиропусною, тобто переставали їсти молочні продукти та яйця. Це готувало людей фізично. Духовно ж готувалися у Прощену неділю, коли просили пробачення один в одного та зверталися до Бога.
Святкування супроводжували обрядовими піснями, катанням на санях, оскільки 100-200 років тому лютий в Україні був досить холодним і сніжним. Дівчата і хлопці прикрашалися. Вони обмінювалися подарунками, так виражали симпатію. Дівчата зазвичай дарували свічки, а хлопці солодощі. Люди влаштовували святкування, щоб набратися сил перед обробкою землі.
Свято Колодія в Україні. Фото: Еtnoxata
Цей тиждень вважали жіночим. Оскільки саме жінка давала роду продовження, це свято підкреслювало, що її роль є такою ж вагомою, як і чоловіка.
Мистецтвознавиця Олександра Рак розповіла, що смаження тонких млинців, паління опудала та бійки “стінка на стінку” помилково зараховують до українських традицій:
– До нас вони прийшли з північного Уралу, коли на територію України переселяли росіян. У них інша зима, тому і традиції інші. Вони влаштовували це свято, аби провести страшну і люту зиму. Коли будували і спалювали опудало, вважали, ніби спалюють дух зими в огні, щоб прийшла весна.
Паління опудала на Масницю – російська традиція. Фото з відкритих джерел
Українці ж мали інші обряди, оскільки на Колодія активуються процеси, пов’язані з відродженням та зародженням, предки імітували народження колодки. Самотніх парубків стимулювали і заохочували до одруження.
Обряд із колодкою: як святкують Колодія в Україні?
За народною традицією, тиждень Колодія був останнім, коли можна побратися, оскільки під час посту гуляння не влаштовували. Тим парубкам, які не обрали собі до цього часу пару, дорослі заміжні жінки прив’язували до лівої ноги чи руки колодку.
– Колодку чіпляли на противагу весільному рушнику, який в’язали на праву руку. Вважали, що зволікання із одруженням призведе до зменшення роду і загрожує добробуту не лише окремої сім’ї, а всього народу. Колодку прикрашали червоними стрічками, що теж є весільним атрибутом – це підсилювало природній об’єкт, – розповідає Андрій Темченко.
Молоді люди з прив’язаними колодками на руках. Фото: Еtnoxata
У традиційній культурі діти були найбільшою цінністю, тому обряд спонукав до того, що люди мають жити парою, щоб український рід продовжувався.
– Після того, як колодку прив’язали до хлопця, він її викупляв – ставив за неї могорич або давав гроші. На ці кошти святкували так званий день народження колодки, – продовжує етнолог.
Колодія асоціювали з циклом народження та вмирання. Тому протягом святкового тижня колодка нібито проживала життя.
– У понеділок колодка народилася, у вівторок її хрестили, у середу – похрестини (святкування на другий день хрестин, – ред.). Усе це супроводжувалося споживанням великої кількості їжі та алкоголю. У четвер колодка вмирає, у п’ятницю її ховають, у суботу – поминки, її оплакують. А неділю називали волочильною, вважали, що молодь має волочити колодку. Жінки йдуть по домівках і прив’язують дівчатам та хлопцям паличку до ноги, як кару за те, що вони не взяли шлюб в останній м’ясоїд, – говорить історик.
Жінки святкують народження колодки. Фото: Еtnoxata
За його словами, раніше кожним природним об’єктом опікувалося божество. Тиждень Колодія присвячували божеству, завдяки якому проростає зерно, у прадавніх українці це був Бог Велес.
– Колодку прив’язували до ноги парубка, натякаючи на те, що якщо зерно проростає, то пора і тобі посіяти, щоб народилися діти. А смерть колодки – це фарс. За кордоном герой карнавалу також мав спочатку померти, а потім воскреснути, – додав етнолог.
Дівчата волочать колодку. Фото: Grinchenko.inform
Що готують на Масницю: млинці чи вареники?
Основними стравами на Колодія в українців були вареники та галушки, вважає мистецтвознавиця Олександра Рак:
– Оскільки тиждень був сиропустним, то вареники готували з сиром, часто солодкі, политі вершковим маслом. Це було смачно, вважали, що це по-багатому. Також варили холодець, пригощалися пивом і горілкою, але не впивалися.
Вареники є давньою національною стравою. Українці готували до них безліч начинок. Наприклад, товчена бараболя із солоним сиром і кропом, кисла або тушкована капуста, вареники готували навіть із крупами та маком.
– Крім того, існують різні рецепти приготування тіста: дріжджове, заварне, на кефірі тощо. Вареники готують у кілька способів: на пару або варять. Так показують розмаїття української страви, – каже пані Олександра.
Вареники – головна страва на Масницю. Фото з відкритих джерел
Як розповів Андрій Темченко, вареник повторює форму місяця, який символізує багатство і зростання:
– Страви готували дівчата, в один із вареників клали квасолину. Хлопці їли, кому траплялася квасолина, той мав право поцілувати молодицю. Це вважали прозорим натяком.
Також на Колодія готували і галушки, адже вони схожі на ліниві вареники: були з різними начинками або без них, і з різного тіста.
Галушки. Фото: Depositphoto
Ще смажили пухкі круглі оладки.
– Млинець від слова “млин”, а у нас є слово “оладок”. Була така весняна богиня Лада, вона оберігала домашній затишок, звідси слово “лад” або говорять “нехай у вас буде лад у сім’ї”. Колодія святкували переважно жінки, тому що вони керують процесом народження. Жінки прив’язували колодку до ноги, хрестили її та ховали, – зазначив Андрій Темченко.
Смажені оладки. Фото: Cookorama
Щодо млинців, які ще називають налисниками, Олександра Рак розповіла, що їх почали смажити на Масницю під час правління Хрущова та Брежнєва:
– Цю традицію, як і спалювання опудала, насаджували з росії настільки, що обряди, пов’язані із колодкою, були витіснені.
Млинці. Фото: Depositphoto
Анастасія Бут
Читайте також статтю : Кафе, пекарні, ресторани та бар: добірка нових закладів, що відкрили у Черкасах.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів ! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.
